Коротка відповідь
Технічно так, але ризикує не сам папір — він надійніший за жорсткий диск. Ризик у кожній ланці, через яку дані проходять під час друку: буфер обміну, черга друку операційної системи, пам'ять принтера, кеш картриджа, журнали серверів мережевих принтерів, багатофункціональні пристрої з хмарною синхронізацією. Один необачний друк може непомітно залишити копії приватного ключа в трьох-чотирьох місцях, про які ви й не подумали.
Чотири канали витоку
Буфер обміну. Щойно ви натискаєте Ctrl+C, Windows і macOS записують це в історію буфера обміну. Програми на кшталт Alfred, Raycast, ClipMate зберігають останні записи. А хмарна синхронізація буфера (Універсальний буфер обміну Apple) копіює його на кожен пристрій з тим самим Apple ID.
Черга друку. Документи перетворюються на тимчасові файли PostScript чи PDF. Після друку їх мало б бути видалено, але помилки драйвера чи аварійне завершення залишають сліди, які засоби цифрової криміналістики знаходять без зусиль.
Пам'ять принтера. Сучасні домашні лазерні принтери мають 64–256 МБ оперативної пам'яті, а деякі зберігають останні документи у флеш-пам'яті навіть після вимкнення.
Мережа. Офісні мережеві принтери передають завдання на сервер друку, який веде журнали. Wi-Fi-принтери Brother і HP часто зберігають завдання в хмарі виробника для «історії віддаленого друку».
Якщо друкувати все ж доводиться
Використовуйте принтер, підключений лише через USB (без Wi-Fi й Ethernet). Друкуйте з комп'ютера, який ніколи не виходив в інтернет, або завантажтеся з флешки з Tails. Одразу після друку скиньте принтер до заводських налаштувань і очистіть усі журнали. А краще — перепишіть від руки й вибийте на сталі: сталеві пластини (Cryptosteel, Billfodl) купують один раз, і вони взагалі оминають усі цифрові канали.
Що почитати далі: П'ять способів зберігати seed-фразу.