Адреса — публічний ідентифікатор, на який надсилають криптовалюту. Її отримують із публічного ключа (а той — із приватного) за допомогою хешування й кодування, які в різних мережах різні. Адреси Bitcoin починаються з «1», «3» або «bc1». Адреси Ethereum — 42-символьні шістнадцяткові рядки, що починаються з «0x». Адреси Solana — рядки base58 завдовжки 32–44 символи. Адресою ви відкрито ділитеся, а приватний ключ — бережете.

Як утворюється адреса

У Bitcoin сучасний ланцюжок такий: приватний ключ → публічний ключ через еліптичну криву secp256k1 → SHA-256 → RIPEMD-160 → кодування Base58Check з байтом версії. Результат — адреса, яку ви бачите. Різні типи адрес (P2PKH на «1», P2SH на «3», native SegWit bech32 на «bc1q», Taproot bech32m на «bc1p») походять від того самого приватного ключа, але різняться останніми кроками.

В Ethereum ланцюжок коротший: приватний ключ → публічний ключ → хеш keccak-256 → останні 20 байтів → 40 шістнадцяткових символів із префіксом «0x». Додатково можна застосувати контрольну суму EIP-55 через змішаний регістр літер. В усіх EVM-мережах — Ethereum, Polygon, Arbitrum, Optimism, Base, BNB Chain — адреса однакова.

Що адреса розкриває в блокчейні

Щойно з адреси підписано транзакцію, уся її історія стає публічною. Аналітичні компанії (Chainalysis, Elliptic, TRM Labs) будують із цих історій бази зв'язків між адресами, групують споріднені адреси й визначають, хто за ними стоїть.

Для Bitcoin здавна радять створювати нову адресу для кожного отримання, і сучасні гаманці роблять це автоматично. Повторне використання адреси трохи полегшує стеження й пилові атаки (див. Пилова атака).

В Ethereum модель рахунків означає, що вся активність накопичується на одній адресі. Без спеціальних інструментів зберегти приватність в Ethereum значно складніше, ніж у Bitcoin.

«Красиві» адреси (vanity)

Адресу з обраним початком — «bc1qcafebabe…» чи «0x0000…» — отримують, перебираючи випадкові приватні ключі, доки якийсь не дасть потрібний шаблон. Генератори на кшталт vanity-eth.tk знаходять збіг у 6–8 символів за хвилини; на 10 і більше символів ідуть години.

Небезпека — «отруєння адреси»: зловмисник генерує адресу, візуально схожу на ту, якою ви користуєтеся (ваш апаратний гаманець, депозитна адреса на біржі), і «засмічує» вашу історію, надіславши невелику транзакцію з цієї адреси. Згодом, копіюючи адресу з історії, ви можете взяти підробку замість справжньої. Захист: завжди звіряйте перші чотири й останні чотири символи адреси, а не лише початок.

Адреси смартконтрактів

Не всі адреси в Ethereum — це гаманці користувачів; чимало з них — смартконтракти. Виглядають вони однаково, різниця лише в тому, чи розгорнуто за адресою код. Etherscan і Blockscout явно позначають контракти. Якщо надіслати ETH чи токени на контракт, який не приймає платежів, кошти зазвичай не пропадають (транзакцію буде скасовано), але контракт із нестандартною функцією отримання може повестися несподівано.

Що почитати далі: Публічний ключ, Приватний ключ, Etherscan.